Рівно рік тому письменники Катерина Бабкіна та Марк Лівін оголосили початок книжкового челенджу bookchallenge_ua. За рік обіцяли на двох прочитати 400 книг українською мовою. Головна ціль проекту – популяризація читання. До амбітного проекту долучились сотні охочих покращити свої читацькі здібності. Поки письменники та автори акції ще не відзвітувались, ми розпитали 12 учасників челенджу, чи вдалось їм прочитати 200 книг за рік, як це було, та чи змінило це щось у їхньому ставленні до читання.
Коли приєднались до челенджу?
У той же день, як Катерина Бабкіна та Марк Лівін заявили про свій намір прочитати 200 книжок за рік – 30 вересня.
Скільки книжок прочитано?
За рік я прочитав 150 книг.
Які особливі умови у вашому особистому челенджі?
Я не ставив собі жодних умов, окрім того, щоб прочитати 200 книг за рік, але покорилися мені лише 150.
Як змінились ваші особисті звички у читанні з початком челенджу? Чи почали читати більше/якісніше?
Головною перемогою bookchallenge_ua особисто для себе вважаю те, що я навчився правильно користуватися своїм часом. Багато людей кажуть, що хочуть читати, але у них немає на це часу. Рік тому я говорив так само. Але bookchallenge_ua мене навчив тому, що на книгу завжди є час. Треба просто ретельніше його шукати.
Що найскладніше у челенджі особисто для вас?
Десь через 8 місяців після старту челенджу я зрозумів, що вже не можу читати так швидко і багато, як було до цього. Мені банально не вистачило сил, це дійсно стомлює і вже весь час, який залишався, я читав з набагато меншою результативністю. Лише наприкінці останнього місяця дуже суттєво додав, бо зрозумів, що можу не дійти до своєї мінімальної мети – 150 книг.
Що зараз читаєте?
Моєю першою книгою, яку я почитав читати, після завершення bookchallenge_ua став роман Курта Воннеґута
“Колиска для кішки”, в якому головний герой збирає інформацію для своєї книжки про Фелікса Гоннікера – науковця, що приймав участь в створенні атомної бомби.
Коли приєднались до челенджу?
Перше фото під хештегом #bookchallenge_ua у моєму Instagram з’явилося 21 листопада минулого року. Однак ми з сестрою приєдналися до флешмобу майже відразу, як про нього оголосили.
Скільки книжок прочитано?
Наразі 30 книжок.
Які особливі умови у вашому особистому челенджі? Я не ставила собі якусь певну кількість книжок, яку треба прочитати за рік. Я хотіла з допомогою челенджу випрацювати у себе звичку почати читати більш системно.
Як змінились ваші особисті звички у читанні з початком челенджу? Чи почали читати більше/якісніше?
Ми почали купувати більше книжок. В основному українських авторів. В нас є чимало новинок, які вийшли друком цього року. Читати стала більше однозначно. Якщо раніше я могла прочитати одну книгу, а потім не читати місяць чи два, то тепер дію за принципом одна книга – один тиждень. Не завжди виходить вкладатися в цей термін, але я стараюся. Щодо якості читання важко сказати. Залежить від книги. Є такі, що можеш читати десь по дорозі у транспорті, а є такі, що потребують повного зосередження і тиші. Наприклад, книжка Каті Петровської
“Мабуть Естер”. Її хотілося читати сам на сам, настільки вона глибока і болюча.
Що найскладніше у челенджі особисто для вас? Для мене найскладніше питання челенджу, що робити з книжками, які в процесі читання виявилися нецікавими, незрозумілими, нудними. Дочитувати чи лишати недочитаними? На щастя, таких у рамках челенджу мені трапилося всього декілька. Я їх поклала на книжкову полицю подалі, можливо, з часом повернуся до них.
Що зараз читаєте? З Форуму видавців ми привезли тринадцять книжок. Мій список книжок до кінця осені складається з шістнадцяти найменувань. Цей тиждень я виділила для поезії. Читаю одночасно
“Тамплієрів” Сергія Жадана та
“Глибину різкості” Іри Цілик. Далі на черзі новий роман Паоло Джордано
“Чорне і сріблясте”.
Коли приєднались до челенджу?
Я приєдналася 12 жовтня 2015 року, хоча чула про нього з перших днів, та потрібен був час, щоб обдумати все, зважитися на таку авантюру і загнати своє читання в рамки.
Скільки книжок ви прочитали?
Наразі я прочитала 36 книжок, сподіваюся, що до дати Х я прочитаю ще 4 книги, щоб було соромно лише за 10 непрочитаних.
Які особливі умови у вашому особистому челенджі?
50 книг за рік і читати виключно українською.
Як змінились ваші особисті звички у читанні з початком челенджу? чи почали читати більше/якісніше?
Перш за все, я почала набагато більше купувати книжок. Частково під впливом букчеленджу, а частково під враженням від книги «Не сподівайтеся позбутися книжок» з’явилося бажання зібрати величезну домашню бібліотеку. Також увійшло у звичку ділитися враженням від прочитаного у соцмережах. І це дуже гарний досвід, адже таким чином можна дізнатися думку інших людей про цю саму книгу. А ще багато знайомих почало звертатися з проханням порадити, яку книгу почитати, або дати почитати щось з того, про що я написала відгук. Таким чином я стала своєрідним бук-дилером у своєму колі спілкування. Була навіть думка стати буктюбером, але забракло часу і сміливості.
Що найскладніше у челенджі особисто для вас?
Найскладніше було почати, бо думала про цифри і строки. А надалі зрозуміла, що неважливо скільки і за скільки, важливо просто читати і отримувати від цього кайф. Якість читання змінилася тим, що як я вже казала, я почала писати невеликі рецензії на книги, тому стала краще осмислювати, аналізувати і формувати свою думку про прочитане.
Що зараз читаєте?
Раніше я не розуміла, як люди можуть читати декілька книжок одночасно. А зараз я і сама таке практикую, намагаюся читати паралельно одну художню і одну нехудожню книгу. Зараз я саме закінчила читати збірку дорожніх оповідань
«Аеропорт і…», в яку входять тематичні оповідання українських авторів. Планую взятися за
«Кімнату печалі»Андрія Любки. З науково-публіцистичного читаю
«Реактивність літератури» Ярослава Поліщука.
Коли приєднались до челенджу?
Приєдналася до bookchallenge_ua з невеличким запізненням — 10 жовтня минулого року. Уперше почула про флешмоб одразу, як його запустили, але тоді тільки розсміялася. Справа в тому, що я кілька років йшла рівно до тієї ж межі, яку оголосили організатори — 200 книжок на рік. Регулярно зупинялася на 180 з хвостичком і от лише у 2014-му взяла планку, після чого сказала собі: ніколи більше! А потім подумала, що це ж необов’язково — читати саме 200 книжок. То вигадала собі особливі умови — і попрямувала у світле читацьке майбутнє.
Скільки книжок ви прочитали?
Запланувала прочитати 150 книжок. І дочитала 150-ту наприкінці серпня. Формально мій челендж закрито, але я не виконала всі ті умови, які собі розписала, тому продовжую читати в межах виклику.
Які особливі умови у вашому особистому челенджі?
Я відпочатку знала, що рахуватиму як “флешмобні” лише ті книжки, що написані жінками. Останніми роками я в будь-якому разі читаю більше “жіночих” текстів, але стало цікаво, як воно вийде, якщо чітко за цим слідкувати. А в цих межах вирішила прочитати щонайменш 50 книжок українською. На прочитання всіх 150 книжок українською навіть не розраховувала — бо тоді б довелося читати не дуже цікаві мені книжки, ще й витрачати на те дурні гроші. Проблема в тому, що читаю здебільшого перекладену художню літературу, а бум з її виданням оце лише зараз відбувається у нас на очах. Інші додаткові умови: прочитати не менше 25 книжок англійською та не менше 25 книжок, написані авторками, що не з Європи та Північної Америки. Одразу скажу, що мене дуже виручили австралійки.
Як змінились ваші особисті звички у читанні з початком челенджу? Чи почали читати більше/якісніше?
Читати більше я точно не стала, навпаки цього року “знизила нормативи” і свідомо сповільнила звичні темпи. Тож найбільша користь від того, що навчилася систематично читати англійською книжку за книжкою, а не прочитати одну книжку і два місяці тішитися з того, яка я ж розумничка. А ще дуже цікаво було привчити себе до регулярного звітування. Я обрала трохи дивний формат: раз на місяць розповідала про кожнісіньку книжку — але лише одним реченням. У деяких випадках це були дуже довгі речення… Ну і, звісно, про значну кількість прочитаного я писала окремі “розширені” відгуки.
Що найскладніше у челенджі особисто для вас?
Те, на чому я зрізалася — прочитати достатню кількість цікавих “тут і тепер” книжок, виданих українською. Їх таких чимало, але їх треба знайти (тобто взнати, що вони існують) і розшукати — купити чи позичити. А потім прочитати — саме їх, бо асортимент не дуже широкий, а граничне звуження читацького вибору це те, що іноді примушує мене не читати взагалі. Але результати виклику мене трохи присоромили, тому вирішила все ж таки спробувати дочитати хоч щось із боргів. Коли закривала челендж, то книжок українською було прочитано 36 з обіцяних 50. На сьогодні уже 41. До п’яти десятків добігти не встигну, але все ж краще, аніж виходило.
Що зараз читаєте?
Почала
“Природу всіх речей” Елізабет Ґілберт. Скидається на те, що це буде ідеальне довге осіннє читання.
Коли приєднались до челенджу?
У січні, але інтенсивно україномовну літературу почала читати десь з квітня.
Скільки книжок ви прочитали?
Всього з січня прочитала 33 книжки, з них 21 – українською мовою.
Які особливі умови у вашому особистому челенджі?
Читати більше сучасної української літератури. До початку челленджа я думала, що світ українського книговидавництва прокидається тільки задля Книжкового Арсеналу та Форуму видавців, тобто двічі на рік. Зараз же у фейсбуці я постійно відслідковую десятки подій, презентацій, благодійних проектів, книжкових оглядів та конкурсів. Цікаво приймати в усьому цьому участь, слухати живу мову письменника, а не записану 100 років тому лекцію.
Як змінились ваші особисті звички у читанні з початком челенджу? Чи почали читати більше/якісніше?
Якось за один з літніх місяців я прочитала 51 книгу. Це була серія книжок про Пуаро Агати Крісті, і я – фанат детективів – не зупинилася, доки не дочитала їх всі. Тож прочитати 400 книг за рік реально, якщо вони невеликі і є багато вільного часу. Для мене якість все ж важливіша за кількість, тому я читаю вдумливо, особливо поезію, і не змушую себе читати, якщо сюжет не до вподоби.
Що найскладніше у челенджі особисто для вас?
Підібрати щось цікаве, бо фактично всі сучасні письменники мені невідомі. Тож кожна книжка – сюрприз, але не завжди приємний. Я не філолог і не редактор за освітою, але багато помилок помічаю, і кожна мене засмучує.
Що зараз читаєте?
По дорозі на роботу –
«Корнелію» Надії Мориквас, вдома –
1 том Лавкрафта.
Коли приєднались до челенджу?
Почала свій букчеллендж 1 грудня 2015 року
Скільки книжок ви прочитали?
Наразі – 54. Це лише третина запланованого, і я розумію, що поставила собі зависоку планку. Прочитати за рік 150 книжок, маючи дві роботи і двох дітей, – це таки важкувато))
Які особливі умови у вашому особистому челенджі?
Спочатку планувала, що читатиму лише україномовні видання, але російськомовних таки кілька проскочило. Втім, не дуже багато, штук 5-6.
Намагаюся чергувати фікшн і нон-фікшн, але не завжди вдається. Кількість прочитаної художки таки переважає.
Обов’язковою умовою для себе зробила писати відгук на прочитану книжку, відтак, зараховую до челенджу тільки ті, на які відгуки написані.
Як змінились ваші особисті звички у читанні з початком челенджу? Чи почали читати більше/якісніше?
Почала всюди носити з собою книжку, яку читаю. Я живу в невеликому містечку, тому майже не витрачаю час в громадському транспорті (а це – мінус одна можливість для спокійно почитати), але тепер розгортаю книжку, навіть коли на зупинці чекаю маршрутку. Якщо кілька хвилин очікування = кілька сторінок, то чому їх втрачати?;)
Також, якщо раніше, закінчивши книгу, я довго вибирала наступну, то тепер у мене є такий собі «список очікування» на 5-10 книг вперед)) Тому питання «що читати» навіть не виникає.
Що найскладніше у челенджі особисто для вас?
Цей момент, коли читаєш книжку, від якої справді кайфуєш, і хотіла б розтягнути насолоду від читання, але розумієш, що попереду ще багато нечитаних книг і мало часу.
Що зараз читаєте?
Для себе –
«Ігри, в які грають люди» Еріка Берна. А ще для доньки щовечора перед сном читаю по розділу книжки
«Джордж і Таємний ключ до Всесвіту» Стівена і Люсі Гокінг.
Коли приєднались до челенджу?
Я досить пізно дізналася про цей виклик, тому приєдналася аж у січні. Таким чином і закінчення мого особистого челенджу буде в кінці грудня цього року.
Скільки книжок ви прочитали?
Поки прочитано 68 книг
Які особливі умови у вашому особистому челенджі?
Особливих вимог собі не ставила, хіба що зменшила кількість книг – постановила прочитати не 200, як Катерина та Марк, а лише 100. І також намагалася братися за ті книги, які вже давно чекали свого часу, особливо це стосувалося української та зарубіжної класики. Хоча все-таки цьогорічні новинки часто перемагали))
Як змінились ваші особисті звички у читанні з початком челенджу? Чи почали читати більше/якісніше?
Цей виклик допоміг мені зменшити кількість часу, проведеного у соцмережах. Кожного разу, коли хотілося бездумно у вільну годинку полистати Instagram я згадувала про те, що у мене ще місячна норма прочитаного не виконана. І це було дуже дієво. І важливо, що тут я не відчувала якогось тиску на себе чи примусу! А ще саме челендж надихнув мене створити свій канал на Youtube, щоб там ділитися враженнями. Це залучення в книгоспільноту дозволило мені глибше аналізувати прочитане, вдумливіше підбирати книги і якось краще організувати весь процес читання.
Що найскладніше у челенджі особисто для вас?
Вчасно розповідати про прочитане у соцмережах)) А так, то це навпаки мені дуже допомогло зрозуміти, як знизилася моя швидкість читання і почати трохи більше контролювати свій час. А ще подарувало безліч нових знайомств із такими ж ненормальними книголюбами!
Що зараз читаєте?
Як завжди, багато всього на раз: Богдан Волошин
“Політ золотої мушки”, Елена Ферранте
“Моя неймовірна подруга”, Леонід Ушкалов
“Що таке українська література”, Володимир В’ятрович
“Друга польсько-українська війна. 1942—1947” і ще декілька))
Коли приєднались до челенджу?
Одразу ж як прочитав про це у фейсбуці Каті Бабкіної. У вересні 2015 року.
Скільки книжок ви прочитали?
Не багато, аж ніяк не 200, як планували автори челенджу. Я прочитав 52.
Які особливі умови у вашому особистому челенджі?
Жодних умов, книжки, які я починав читати, але з якихось причин кидав, я у список прочитаних не заносив. І серед тих книг, що я прочитав — не лише книги українською мовою, були й російськомовні.
Як змінились ваші особисті звички у читанні з початком челенджу? Чи почали читати більше/якісніше?
Власне, саме заради того, щоб читати більше я до челенджу і приєднався. Став записувати, що саме прочитав, коли закінчив. Я й так люблю читати, але від челенджу очікував, що він допоможе мені перемикатися з тупіння у фейсбуці на читання. Часом це вдавалося, часом — не дуже.
Що найскладніше у челенджі особисто для вас?
Та нічого складного, я ж його не пройшов. Вирішив що прочитаю скільки прочитаю, не тягнувся до конкретного числа книг. Але якби я поставив за мету прочитати бодай 100 книг за рік, підозрюю, що мене спіткалаб проблема браку часу для читання.
Що зараз читаєте?
Та оце надибав днями у Книгарні “Є” вже п’яту частину
“Відьмака” – “Хрещення вогнем”. Читаю тепер.
Коли приєднались до челенджу?
Приєднався майже одразу після появи інформації про конкурс, оскільки маю в друзях в соцмережах обох засновників ініціативи — Катерину Бабкіну та Марка Лівіна. В моєму оточенні частина людей (з тих, що активно читають книги) сприйняла це із задоволенням, а частина навпаки говорила, що не варто читати заради кількості. Зрештою, було цікаво спробувати.
Скільки книжок ви прочитали?
На даний момент я читаю 51-у книгу в рамках ініціативи. Ставив собі за мету 100 і в цьому не було нічого видатного для мене, оскільки у 2014 і 2015 прочитав 78 і 101 книгу відповідно. Проте останній рік був страшенно насичений на цікаві проекти, подорожі і події, тому це вплинуло на прочитуваність книг. Спочатку було соромно, що не дотягую по плану, але згодом вирішив не перейматися цим.
Які особливі умови у вашому особистому челенджі?
Єдина умова — щоб мені було цікаво. Я намагався якомога менше споживати російською, хіба що вже не було перекладу, а хотілося прочитати. Спочатку була спокуса уникати якихось великих чи складних книг, але подолав її.
Звісно, виникали питання: як рахувати
романи Стіґа Ларссона по 900 сторінок? Або ж як можна вважати книгу з трилогії
«Атлант розправив плечі» за одиницю — адже вона вимагає скільки розумової роботи, скільки не потребує і три легких романи? Зрештою, став просто насолоджуватися читанням, не зважаючи на думки про підрахунок.
Як змінились ваші особисті звички у читанні з початком челенджу? Чи почали читати більше/якісніше?
Більше читати не став, та і смаки не дуже змінилися. У січні я був стажером видання «Новое Время», де завдяки обізнаності у темі #bookchallenge_ua зробив
інтерв’ю з Катериною Бабкіною. Там і почув від неї, що ініціатива не про прочитані книги, а про пошук часу для читання у сучасній метушні. Крім того, брав коментарі і в інших учасників челенджу, які теж по суті говорили цю тезу. Тому зараз намагаюся структурувати час і знаходити його для книг, які цікаві мені. Слава Богу, Форум видавців і Книжковий Арсенал забезпечив ними на кілька років вперед.
Що найскладніше у челенджі особисто для вас?
Дивитися на кількість прочитаних книг у інших і не відчувати себе ліньтюхом. Або не братися за маленькі книжечки чи поетичні збірки виключно тому, що вони швидко прочитуються і додають цифри. В принципі, книги будуть і після дедлайну ініціативи. І їх так само можна буде читати. Це мене і заспокоює.
Що зараз читаєте?
Роман Марка Ельсберґа
«Blackout: Завтра буде пізно» — про Європу, у якій зникла електроенергія і до чого це призводить. Книгу купив на Форумі видавців і почав читати ще у потязі зі Львову на Полтаву, оскільки в ній був великий шрифт. Тепер же хочу дізнатися, чим все закінчиться.
Коли приєднались до челенджу?
16 жовтня 2015 року
Скільки книжок ви прочитали?
168
Які особливі умови у вашому особистому челенджі?
120 книжок за рік, з них бодай 35 – фахові (я філолог-україніст), бодай 15 – східноєвропейці мовою оригіналу (їдиш-польська-білоруська). Всі додаткові умови успішно провалено.
Як змінились ваші особисті звички у читанні з початком челенджу? Чи почали читати більше/якісніше?
Перші кілька місяців намагалася читати більше того, що ставила собі додатковою умовою. Потім перестала на те зважати, а дарма.
Що найскладніше у челенджі особисто для вас?
Читати не те, що хочеться цієї хвилини, а те, що потрібно. Але ця проблема існує й поза челенджем.
Що зараз читаєте?
Читаю на папері: “По шляху життя” – спогади Панаса Саксаганського.
Читаю з читалки: “The Ocean, the Bird, and the Scholar. Essays on Poets and Poetry”Helen Vendler – збірка есеїв видатної американської дослідниці поезії.
Читаю з планшета: “Sapiens: A Brief History of Humankind” Yuval Harari – дуже хіпстерська глобальна історія людства від найдавніших часів до наших днів.
(ці три книжки читаю по черзі, залежно від того, при якому освітленні треба читати, чи є імовірність розлити на книжку каву, етц.)
Слухаю в аудіоформаті під час вигулу пса: “Elizabeth is Missing” Емми Хілі, прегарний британський детектив про старшу пані з хворобою Альцгеймера, яка намагається з’ясувати, що сталося з її подругою, яка зникла (або ні).
Коли приєднались до челенджу?
18 жовтня
Скільки книжок ви прочитали?
Наразі прочитана 81 книга.
Які особливі умови у вашому особистому челенджі?
Мій букчелендж мав складатись зі 100 книжок, з яких 25 мали бути написані жінками, 20 – українськими авторами, 20 – не авторами зі США і Великобританії, і 10 – лауреатами Нобелівської, Пуліцерівської чи Букерівської премій.
Як змінились ваші особисті звички у читанні з початком челенджу? Чи почали читати більше/якісніше?
З початком челенджу з’явилась звичка фіксувати прочитане, оцінювати, читати те, на що раніше не звертала уваги, але якихось глобальних змін в своїх читацьких звичках не відзначаю. Окрім хіба якогось відчуття відповідальності, приналежності до чогось. Адже за таким вже звичним хештегом періодично переглядаєш звіти інших учасників, щось знаходиш нове для себе і відповідно сам повинен звітувати, адже це вже не лише стосунки між тобою і книгою. Коли серйозно берешся за bookchallenge_ua, це вже більше «я – книга – людство». Напевно, в цьому і найбільша роль цієї акції. Не в тому, що станеш читати більше/швидше/якісніше. А в тому, що знаходиш нове – невідомих досі авторів, незвичні для себе жанри і нових людей, з їхніми поглядами, оцінками і навіть просто красивими фотографіями.
Що найскладніше у челенджі особисто для вас?
Не перечитувати одну й ту саму книгу кілька разів, маю таку звичку. І побороти її за останній рік так і не зуміла. Це одна з причин, чому не встигаю досягнути мети, напевно.
Що зараз читаєте?
Перечитую
«Самотність простих чисел» Паоло Джордано, після презентації на Форумі видавців відчула таку потребу;
«Море» Джона Бенвіла і щоранку, що стало звичку за цей рік, перечитую кілька віршів з
«Календаря любові» Іздрика.
Коли приєднались до челенджу?
У листопаді минулого року. Хоча, варто зізнатися, що своєрідний «читацький щоденник» веду вже чотири роки.
Скільки книжок ви прочитали?
Всього 59 книг. На жаль, розумію, що за місяць не зможу дочитати решту 31 (моя ціль була – 90 книг).
Які особливі умови у вашому особистому челенджі?
90 книг за рік. Я розуміла, що 200 нізащо не прочитаю. Попередні три роки я читала по 58 книг. Подумала, що ріст у 1,5 рази – це добре.
Обирала книги і українською, і російською мовами. Велика кількість книг з психології й історії, які мені потрібні для роботи, просто не перекладені українською.
Бачу, що більшість читали художню літературу. У мене влітку їх було тільки дві .
Як змінились ваші особисті звички у читанні з початком челенджу? Чи почали читати більше/якісніше?
Я почала жорсткіше проводити «фейсконтроль» книжки на перших сторінках. Але кілька разів себе зловила на тому усвідомленню, що дочитую-домучую книжку саме з тим умислом, щоб поставити собі «прочитано», бо вже шкода часу і зусиль. Полюбила маленькі книжечки й дитячі…
Загалом виклик змусив мене задуматися над темою критичного читання, над власним темпом, над якістю книг, які я добираю.
Проте для мене він мав більше не особисте значення, бо я вже давно веду читацький щоденник, рефлексую на тему прочитаного й вважаю себе досвідченою читачкою. Для мене, як науковця, bookchallenge_ua є дуже цікавим і зворушливим явищем сучасної української літератури. Мені приємно спостерігати за звітами учасників, складом прочитаного, рефлексіями. І так, кожного разу, коли читаю лекцію з української сучасної літератури, я згадую про bookchallenge_ua.
Що найскладніше у челенджі особисто для вас?
Рівнятися на жорстко поставлену ціль тоді, коли я звикла до того, щоб завжди дослухатися до свого темпу. Не тільки в читанні.
Що зараз читаєте?
Основна книга, яку читаю – це «Природа всіх речей» Елізабет Гілберт. Окрім неї – ще кілька з психології.
