2 лютого - 115 років від дня народження українського письменника  Валер’яна  Підмогильного Валер’ян (Валеріан) Підмогильний Творчість талановитого українського письменника Валер'яна Підмогильного, репресованого і знищеного в зловісні 30-ті роки ХХ ст., ще й досі маловідома широкому кругу читачів. А дослідники-літератерознавці ставлять це ім'я в ряд найвидатніших письменників світу. Валер'ян Петрович Підмогильний народився 2 лютого 1901 року в селі Чаплі (нині - Придніпровськ) недалеко від Катеринослава в сім'ї дрібного службовця. (За іншими даними -в селі Писарівка Павлорадського повіту (зараз Синельниківський район)) . 1918 року він закінчив в Ватеринославі 1-е реальне училище і вступив до університету на математичний факультет, згодом перевівся на правничий, але через матеріальну скруту змушений був залишити навчання. З 1919 року працював у відділі народної освіти секретарем секції художньої пропаганди і одночасно викладав фізику в школі. У 1920 році вчителював у Павлограді. Писати В.Підмогильний почав ще в учнівські роки, друкував свої оповідання в шкільному часописі. Але першим літературним дебютом стали оповідання "Гайдамака" і "Ваня", надруковані в літературно-педагогічному збірнику "Січ", який вийшов в Катеринославі 1919 року. На початку 1920 року на сторінках газети "Боротьба" з'явились новели "Перед наступом" і "Повстанці”. Того ж року в Катеринославі вийшла книга молодого автора "Твори. Том І", Через рік у збірнику "Вир революції" було надруковане оповідання В.Підмогильного "В епідемічному бараці”. Психологічну інтелектуальну прозу молодого письменника високо оцінив відомий вчений-літературознавець Петро Єфремов. З 1921 року Валер'ян Підмогильний жив у Києві, працював бібліографом у Книжковій палаті, через голод змушений був на деякий час виїхати до Ворзеля, повернувся назад через два роки. Слухав лекції в Київському інституті народного господарства, працював у видавництві "Книгоспілка", в редакції видання "Життя і революція”. В цей час видав збірки оповідань "Військовий літун", "Проблема хліба", повість "Третя революція", романи "Місто" і "Невеличка драма”. 1925 року В.Підмогильний став одним з ініціаторів створення літературної організації "Ланка", куди увійшли також Григорій Косинка, Євген Плужник, Борис Антоненко-Давидович, Борис Тенета, Тодось Осьмачка. В грудні 1929 року В.Підмогильний із сім'єю переїхав до Харкова, де працював консультантом з іноземної літератури у видавництві "Рух”. В 20-ті роки ХХ ст. він займався переважно перекладацькою роботою, перекладав А.Франса, О. де Бальзака. Вже на засланні він переклав драми В.Шекспіра. 1934 року В.Підмогильного заарештували як "ворога народу", загинув він 1937 року на Соловках. Довгі десятиліття творчість письменника була під забороною, як і саме його ім'я. Лише наприкінці 1980-х років твори його стали знову доступні читачам. Сайти про Валеріяна Підмогильного: http://www.ukrcenter.com/library/read.asp?id=2290&read=true http://www.greatukrainians.com.ua/country/ukraine/431.html http://www.roman-chuk.narod.ru/1/Pidmogilnij.htm http://www.slovoprosvity.com.ua/modules.php?name=News&file=print&sid=1919 http://pavlogradruth.narod.ru/HTML/Pusmen/pidmog.htm http://www.utoronto.ca/elul/Pidmohylnyi/ http://www.ukrajinci.hu/arhiv/hromada_57_ua/kultura/bosej.htm http://www.geocities.com/katz_us_il/dks/pid.html